Вплив сім’ї на становлення особистості

Сім’я відіграє одну з найважливіших ролей у вихованні дитини. Основи особистості дитини закладаються в дитячі роки, і до моменту вступу до школи він майже сформований. У сім’ї дитина проводить перші роки свого життя,Вплив сім'ї на становлення особистості і те, що він придбає в цей час, збережеться в ньому на все життя. Жоден інший інститут виховання, крім родини, не надає на дитину впливу протягом такого тривалого часу.

Сім’я може впливати як позитивно, так і негативно на виховання дитини. Безумовно позитивним фактором є любов. Рідні та близькі дитини – це ті люди, які завжди будуть любити його і піклуватися про нього. Але і шкоди в складній справі виховання дитини сім’я може завдати чимало, і його не можна недооцінювати. Так, діти нерідко повторюють характер своїх батьків, в тому числі і гірші його риси: тривожним батькам нічого не варто виховати тривожних дітей, а надивившись в дитинстві на батьківську запальність, діти можуть вирости настільки ж запальними, виходити з себе по будь-якого приводу і не навіть не усвідомлювати, звідки береться їх поведінку.

Дуже важливо зробити так, щоб позитивний вплив сім’ї на дитину було максимальним, а вплив негативних факторів звелося до мінімуму. Дуже важливо досягти душевної близькості, зв’язку з дитиною. Не приділяючи належної уваги вихованню дитини, пускаючи його на самоплив, не слід дивуватися тому, що результат буде далекий від очікуваного. Свої перші життєві уроки, перші спостереження за людьми діти отримують в сім’ї. Якщо у батьків слова розходяться з ділом, то не варто спокушатися – дитина це помітить, діти схоплюють все на льоту. Припустимо, батько і мати завжди говорять дитині, що брехати негарно, але самі то й справа обманюють в дрібницях. Який же висновок може зробити дитина з цього спостереження, чи зможе він засвоїти, що брехати дійсно недобре? Сумнівно. Дуже ймовірна конфліктна ситуація в сім’ї – різні погляди батьків на виховання. У цьому випадку важливо все обговорити і прийти до компромісного спільного рішення, яке влаштує обох. У суперечках про виховання дітей на чолі кута повинні стояти не батьківські погляди, а інтереси дитини. Прийняті рішення не повинні йти йому на шкоду. При цьому бажано, щоб дитина не була в курсі подібних розбіжностей. Досить часто, вловивши протиріччя між батьками, діти починають лавірувати між ними, бажаючи заробити дрібні поблажки – послаблення в навчанні, слухняності. Ні до чого хорошого такі дитячі маневри зазвичай не приводять.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>